Екологічний туризм  – це своєрідний і молодий напрямок світового туризму. Сам термін «екологічний туризм» з’явився в 1983 р., його автором вважається мексиканський еколог і зоолог Гектор Цебаллос-Ласкурейн. Найпростішою формою екотуризму є подорож «серед природи». Розвиненіші форми екотуризму охоплюють такі сфери, як світ рослин і тварин, різноманітність життєвих форм, охорона довкілля, стабільні види економіки. Екологічний туризм є важливим інструментом стійкого розвитку територій. Часто об’єктами екотуризму стають місця екологічних катастроф. Наприклад, район аварії на Чорнобильській АЕС відвідують сотні туристів з різних країн.

За 20 років з моменту появи терміну «екотуризм» стрімке зростання кількості туристів привело до визнання цього виду туризму Всесвітньою туристською організацією (UNWTO). В 2002 р. ця організація провела міжнародний саміт з екотуризму, а сам 2002 р. було оголошено Роком екологічного туризму.

Україна багата на різноманітні природні туристичні ресурси, що є важливою передумовою розвитку екологічного туризму. Це кліматичні, біологічні, гідрологічні, ландшафтні ресурси, джерела мінеральних вод, лікувальні грязі та ін. Загальна площа земель, придатних для рекреації і туристичного використання, займає 9,4 млн. га, що становить 15,6 відсотків усієї території України.

Важливість екологічного туризму полягає ще й у тому, що по суті він є процесом екологічного виховання, яке формує в людині екологічну культуру, вчить цінувати красу і цілісність природи на противагу широко розповсюдженому зараз споживацькому ставленню. Саме тому важливо залучати до екотуризму молодь, школярів та студентів, людей, які будуть формувати майбутнє суспільство.

Див. фото