ПОУНБ ім. І. П. Котляревського / Новини

12 грудня у відділі обслуговування користувачів Полтавської обласної універсальної наукової бібліотеки імені І. П. Котляревського відбулася лекція, присвячена ключовій ролі Галичини у становленні модерної української нації. Викладачка історії Анна Гончаренко представила аудиторії, що складалася зі здобувачів освіти Полтавського державного медичного університету, тему «Галичина – український П’ємонт ХІХ століття».

На початку лекції пані Гончаренко пояснила основну метафору: як італійське королівство П’ємонт у XIX столітті стало політичним та військовим ядром, навколо якого відбулося об’єднання Італії (Рісорджименто), так і Королівство Галичини та Лодомерії (у складі Австро-Угорщини) стало осередком формування модерної української ідентичності.

Лекторка підкреслила, що на відміну від Наддніпрянської України, де Російська імперія жорстоко придушувала українство (зокрема, Валуєвським циркуляром та Емським указом), відносні політичні свободи Габсбурзької монархії дозволили українцям легально розвивати свою культуру, освіту та політичні інститути.

Анна Гончаренко детально зупинилася на кількох визначальних моментах:«Весна народів» 1848 року: У цей революційний період українці вперше заявили про себе політично, створивши Головну Руську Раду — першу політичну організацію, що започаткувала політичне представництво русинів-українців. Після 1848 року почалося активне заснування українських культурних та освітніх інституцій. Особливу увагу було приділено діяльності товариства «Просвіта», яке через мережу читалень піднімало освітній рівень селянства, та Наукового товариства імені Шевченка (НТШ) у Львові, яке фактично виконувало роль української академії наук. Було наголошено, що греко-католицьке священство традиційно було носієм української ідеї, а постать Митрополита Андрея Шептицького (1901–1944) – як визначного духовного лідера, мецената та просвітителя, який підтримував усі сфери національного життя.

Друга частина лекції була присвячена модерним політичним рухам другої половини ХІХ століття. Лекторка пояснила, як відбувався перехід від культурно-просвітницької діяльності до створення справжніх політичних партій (наприклад, РУРП та УНДП). Саме у Галичині сформувалася нова політична еліта, яка вміла вести боротьбу за національні права в умовах парламентської демократії Австро-Угорщини.

У підсумку, лекція «Галичина – український П’ємонт ХІХ століття» не лише розширила знання про XIX століття, але й посилила усвідомлення історичної тяглості та соборності української нації, що є вкрай важливим для сучасної української молоді. Можливість ставити запитання, яка була надана студентам, сприяла активному засвоєнню матеріалу та формуванню критичного мислення.