Тел.: (0532) 52-17-83
Тел./факс: 56-99-30
Контакти
Ми на мапі

Головна

НОВИНИ
АНОНСИ

Про бібліотеку

Історична довідка

Запис до бібліотеки

Правила користування

Структура бібліотеки

Контактна інформація

Бібліотека у ЗМІ

План заходів

Поточний місяць

Архів

Хроніка подій

Виставки

Масові заходи

Ресурси бібліотеки

Каталоги і картотеки

Електронний каталог

Зведений каталог

Бібліотека вдячна

Видання бібліотеки

Бібліографічні видання

Видання відділу інформації з питань культури і мистецтва

Видання відділу краєзнавства

Методичні матеріали

Наукові та практичні доробки наших співробітників

Послуги бібліотеки

Користування бібліотекою

Ксерокопіювання та сканування документів

Електронна доставка документів

Визначення індексів УДК та авторського знаку

Віртуальна довідка

Програми та проекти

Отримай безоплатну правову допомогу

Інтернет для читачів публічних бібліотек

Вікно в Америку

Регіональний тренінговий центр

Бібліотеки - мости до е-урядування

Ресурси бібліотек у боротьбі з корупцією

Бiблiотечному фахiвцю

Нормативні документи

Методична діяльність

Бібліотеки світу

Бібліотеки України

Бібліотеки області

Полтавщина

Регіональні краєзнавчі ресурси

Полтавщина туристична

Видатні родини Полтавщини

Видатні люди Полтавщини

Літературно-мистецькі премії

Бібліотеки Полтавщини на сторінках обласних газет

Державні закупівлі   

Інформація для внутрішньо переміщених осіб   

 

Ось такими пророчими рядками Володимир Сосюра висловив свою шану засновнику нової української літератури Івану Петровичу Котляревському і його безсмертній «Енеїді», яка сьогодні зібрала всіх на «Вечір однієї книги», адже цього року відзначається 215 річниця виходу «Енеїди» у світ (1798 р.)

«Педанти,— зазначав сучасник письменника,— здивувались і — замовкли. Жовчні люди схопили цю книгу з наміром потішитись, вилаяти її, знищити зухвалого письменника, але з перших сторінок їхній гнів минув — вони почали сміятися».
Поема, яка і нині  хвилює, викликає сміх і обурення, і наштовхує на  роздуми над життям. Вона вражає своєю соціальною алегорією та образністю.

Над «Енеїдою» Котляревський почав працювати приблизно у 1794 -1795 рр. У листі до Миколи Івановича Гнєдича він писав: «Я над малороссийской «Энеидою» 26 лет баюшки баю».

Уривок з "Енеїди" зачитала Галина Василівна Вовченко, провідний бібліотекар відділу соціокультурної діяльності; про історію видання книги розповіла Валентина Іванівна Скриль, старший науковий співробітник літературно-меморіального музею І. Котляревського; цікавою була розповідь Наталії Іванівни Зінченко, літературознавця, кандидата філологічних наук кафедри української літератури ПНПУ ім. В. Г. Короленка.

Мало хто знає тепер, що на музику було покладено і блискучу травестійну поему І.Котляревського "Енеїда". У 1901 році композитор Г. Ашкаренко переробив її на "фантастичну оперу". Михайло Старицький написав сценарій. Через 3 роки на його лібрето А. Брандорф склав музику. Проте остаточно здійснити задум переробки "Енеїди" Котляревського на оперу і показати її на сцені вдалося М. Садовському та М. Лисенкові. В ідейно-естетичних засадах цієї комічної опери поєднались творчі зусилля трьох видатних діячів української культури: Котляревського, Лисенка і Садовського.

Багато зробив для популяризації творів Котляревського Михайло Драгоманов. Його літературознавчі статті перекладались і поширювались різними дослідниками Європи. В них Драгоманов писав: "Творчості Котляревського судилося стати вічно зеленим лавром у вінку української літератури".

понеділок-неділя: 9.00 – 17.30

36000 м. Полтава, вул. Небесної Сотні, 17

poltava_ounb@ukr.net