![]() Пам’яті І. П. Котляревського: віртуальний проєкт |
Полтавська Обласна Універсальна Наукова бібліотека імені І. П. Котляревського ![]() |
![]() |
Електронний каталог Сенсорний інтерфейс (Електронний каталог) Електронна доставка документів Віртуальна довідка |
|
05.12.2013 Вечір однієї книги: І. П. Котляревський "Енеїда"
Ось такими пророчими рядками Володимир Сосюра висловив свою шану засновнику нової української літератури Івану Петровичу Котляревському і його безсмертній «Енеїді», яка сьогодні зібрала всіх на «Вечір однієї книги», адже цього року відзначається 215 річниця виходу «Енеїди» у світ (1798 р.)
«Педанти,— зазначав сучасник письменника,— здивувались і — замовкли. Жовчні люди схопили цю книгу з наміром потішитись, вилаяти її, знищити зухвалого письменника, але з перших сторінок їхній гнів минув — вони почали сміятися».
Поема, яка і нині хвилює, викликає сміх і обурення, і наштовхує на роздуми над життям. Вона вражає своєю соціальною алегорією та образністю. Над «Енеїдою» Котляревський почав працювати приблизно у 1794 -1795 рр. У листі до Миколи Івановича Гнєдича він писав: «Я над малороссийской «Энеидою» 26 лет баюшки баю».
Уривок з "Енеїди" зачитала Галина Василівна Вовченко, провідний бібліотекар відділу соціокультурної діяльності; про історію видання книги розповіла Валентина Іванівна Скриль, старший науковий співробітник літературно-меморіального музею І. Котляревського; цікавою була розповідь Наталії Іванівни Зінченко, літературознавця, кандидата філологічних наук кафедри української літератури ПНПУ ім. В. Г. Короленка.
Мало хто знає тепер, що на музику було покладено і блискучу травестійну поему І.Котляревського "Енеїда". У 1901 році композитор Г. Ашкаренко переробив її на "фантастичну оперу". Михайло Старицький написав сценарій. Через 3 роки на його лібрето А. Брандорф склав музику. Проте остаточно здійснити задум переробки "Енеїди" Котляревського на оперу і показати її на сцені вдалося М. Садовському та М. Лисенкові. В ідейно-естетичних засадах цієї комічної опери поєднались творчі зусилля трьох видатних діячів української культури: Котляревського, Лисенка і Садовського. Були зроблені й спроби екранізувати «Енеїду» методом мультиплікації. Присутні мали змогу подивитися уривок з цього мультфільму.Багато зробив для популяризації творів Котляревського Михайло Драгоманов. Його літературознавчі статті перекладались і поширювались різними дослідниками Європи. В них Драгоманов писав: "Творчості Котляревського судилося стати вічно зеленим лавром у вінку української літератури". І. П. Котляревський був відкривачем України і українців, їхньої мови, пісні, слави. Хай святиться ім'я його у віках!Живи, поете, доки житиме твій народ, твоя Україна! Автор і ведуча заходу - Марійка Лагода, бібліотекар відділу соціокультурної діяльності. Інформація про захід розміщена на сайті Полтавської телевізійної студії "Місто". Див. фото |
![]() Режим роботи:
понеділок-неділя: 9.00 – 17.30Наша адреса:
36000 м. Полтава, вул. Небесної Сотні, 17
Електронна пошта:
poltava_ounb@ukr.net
|
2009 © ПОУНБ ім. І.П.Котляревського |