ПОУНБ ім. І. П. Котляревського / Музей історії Полтавської битви

Це один з перших стаціонарних музеїв Полтавщини, відкритий у 1909 році за ініціативи відомого краєзнавця І.Павловського до 200-річчя перемоги військ Петра І над армією шведського короля Карла ХІІ. Цей музей можна без перебільшення назвати «доленосним полем європейської історії». На його території упродовж XIV-XX століть відбулося ряд подій, які залишили значний слід у державотворчих процесах на європейському континенті: битва великого Литовського князя Вітовта з монголо-татарами 1399 року, битва між законно обраним гетьманом України І.Виговським та полтавським полковником М.Пушкарем, який започаткував Руїну України (1658 р.), Полтавська битва 1709 року, операція «Френтік» 1944 року. В охоронній зоні Державного історико-культурного заповідника розташовано 4 старих поселення та понад 30 курганів скіфської доби.

В роки громадянської війни після кількох пограбувань музей тимчасово припиняє свою діяльність. 23 вересня 1950 р. в будівлі колишнього військового госпіталю ветеранів останньої російсько-турецької війни 70-х років XIX століття відкрито музей історії Полтавської битви, де у дев’яти залах виставлені унікальні експонати періоду Північної війни 1700-1721 рр.: зброя, прапори та штандарти, строї обох воюючих сторін та особисті речі Петра, картини і чеканка, що зображують Полтавську баталію, макети пам’ятників знаменитої битви та ін. Новітня музейна збірка поповнювалась експонатами з Полтавського краєзнавчого музею, Київського історичного та художнього музеїв, Артилерійського історичного музею Ленінграда, Ермітажу.

У 1981 році музей і комплекс пам’ятників, пов’язаних з Полтавською битвою, оголошено державним історико-культурним заповідником «Поле Полтавської битви», загальною площею 771,5 га. На заповідній території розташовано чотири стародавніх поселення та понад 30 курганів скіфської доби. Окрім Полтавської битви, тут відбулась битва 1399 року Великого литовського князя Вітовта з татарськими ордами ханів Едигея і Темір-Кутлуя та битва полтавського полковника М.Пушкаря з гетьманськими загонами І.Виговського.

Сучасні зали музею містять унікальні експонати кінця XVII століття та періоду Північної війни (1700-1721): портрети українських гетьманів, гравюри, медалі, колекція холодної та вогнепальної зброї європейського та східного зразків, особисті речі Петра І. У найбільшій залі музею представлена велична діорама із зображенням останніх хвилин Полтавської битви. На території компактного музейного містечка місце поховання загиблих царських солдатів — Братська Могила (1709 рік — поч. XX ст.), пам’ятник Петру І (А.Адамсон, 1915), Сампсоніївська церква (1856-1907) та інші об’єкти.

Музейною установою за домовленістю улаштовуються сюжетно-тематичні екскурсії в історичному одязі епохи Північної війни.

Сьогодні Державний історико-культурний заповідник «Поле Полтавської битви» став значним культурним, науково-методичним центром по вивченню історії України XIV-XVII ст. у контексті європейської історії. Єдиний з музеїв України, який входить до складу Міжнародної організації військово-історичних музеїв ІАМАМ (під егідою ЮНЕСКО), включений до всесвітнього туристичного маршруту. Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 р. № 1761 Державний історико-культурний заповідник «Поле Полтавської битви» занесений до державного реєстру нерухомих пам’яток України як заповідник національного значення.