ПОУНБ ім. І. П. Котляревського / Полтава

Полтава — місто обласного підпорядкування, адміністративний, економічний і культурний центр Полтавської області, левова частка якого розташована на правому, високому березі річки Ворскли. Населення становить понад 297 тис. чоловік. Унікальне географічне розташування — на прикордонні з Диким полем, на перетині торгово-економічних шляхів часів Гетьманщини — багато в чому зумовлює розвиток самого міста.

Полтава — одне з найстародавніших міст України. В часи Київської Русі місто входило до складу найбільшого із князівств — Переяславського, сама Полтава, літописна Лтава, була найпівденнішим форпостом князівства в обороні від нападів південних кочівників. Перша писемна згадка про Лтаву зустрічається у Іпатіївському літописі під 1174 роком, проте археологічні дані дають підставу стверджувати, що поселення має більш давню історію. Численні матеріальні свідчення, внаслідок археологічних розкопок на території Старого міста, дозволяють говорити про більш ніж 1100-літню історію полтавського городища. Поселення не оминуло сумної долі більшості населених пунктів кінця 30-х років ХІІІ століття. Як і інші, Полтава зазнала нищівного спустошення монголо-татарських орд хана Батия.

Поступово поселення відроджується. З середини ХІV століття входить до складу Великого Литовського князівства. У добу правління князя Вітовта, у 1430 році, місто вперше згадується під нинішньою назвою — Полтава. На початку 40-х років ХVІІ століття місто має магістрат та наочні ознаки магдебурзького права — герб і печатку. Протягом 1648-1775 років Полтава - адміністративний центр Полтавського полку. Героїчні сторінки історії внесли полтавці в літопис національно-визвольної війни проти магнатської Польщі. Козаки полку беруть участь в облозі Львова і Замостя (1648 рік), в битві під Берестечком (1651 рік) і Жванцем (1653 рік). На згадку про перші перемоги був заснований полтавський Хрестовоздвиженський монастир — нині пам'ятка історії і архітектури ХVІІІ століття.

Доленосною віхою в історії міста і цілого народу стає Полтавська битва 27 червня 1709 року. Остання спроба в часи Гетьманщини гетьмана Івана Мазепи за допомогою союзницьких військ короля Карла ХІІ захистити інтереси українців зазнала трагічної поразки від армії Петра І. Проте саме ця битва, а точніше її наслідки, багато в чому наперед обумовили шляхи і навіть темпи розвитку міста, його архітектурне обличчя. Головним із них є створення навесні 1802 року Полтавської губернії (проіснувала до 1925 року). Протягом ХІХ століття місто активно розбудовується відповідно до свого нового статусу. З'являється унікальний архітектурний ансамбль Круглої площі — єдиний на теренах колишнього Радянського Союзу містобудівний ансамбль доби зразкового класицизму. Місто прикрашається величними спорудами багаточисельних храмів, навчальних закладів, серед яких: Повітове училище, Інститут шляхетних дівчат, Духовне училище, Школа садівництва, Кадетський корпус та інші. Зростала економічна роль міста, особливо після переведення з Ромен Іллінського ярмарку — третього за товарообігом ярмарку Російської імперії. У 1870 році до Полтави прийшла залізниця. Справжня «будівельна лихоманка» у вигляді поширення різноманітної «прибуткової» забудови тривала і на початку ХХ століття, внаслідок чого нині можна бачити гармонійне поєднання пласту декількох архітектурних епох — пізнього бароко, губернського класицизму і українського модерну.

Полтавщина виплекала багатьох талановитих земляків. Звідси пішов у мандри світом видатний український філософ, поет і просвітитель Григорій Сковорода. Над полтавською землею сходила зоря основоположника нової української літератури Івана Котляревського, тут формувався світогляд Миколи Гоголя, Панаса Мирного, Євгена Гребінки… З наших країв тягнуться корені роду Петра Чайковського, композиторів Георгія і Платона Майбородів, Олександра Білаша, Дмитра Луценка, полтавського соловейка Івана Козловського. Пісенні традиції Марусі Чурай продовжувала Раїса Кириченко.
З нашої землі прийшли до слави математик Микола Остроградський, лікар Микола Касян, вчений-грунтознавець Василь Докучаєв, художники Катерина Білокур, Григорій М’ясоєдов і Микола Ярошенко, педагоги Антон Макаренко, Василь Сухомлинський, геній космонавтики Юрій Кондратюк (Олександр Шаргей), письменники Олесь Гончар, Павло Загребельний, Володимир Малик, Олександр Ковінька, Пилип Капельгородський, Андрій Головко, Михайло Шевченко. Багатогранна творчість майстрів художнього слова Полтавщини набула широкої популярності не тільки в Україні, але й далеко за її межами.

Місто докладає значних зусиль для розвитку та покращення туристичної інфраструктури: готельного сервісу, системи послуг, громадського транспорту, створення привабливої інвестиційної атмосфери. Незабутні враження від знайомства з творчістю театральних і музичних колективів міста, з його музеями, мальовничими краєвидами, вам гарантовані. Завітайте до Полтави, відчуйте щирість і гостинність полтавців, і ваші серця назавжди проникнуться любов'ю до нашого прекрасного міста.